КЗО "НВК №42" ДМР

   





ДНУ ім. Олеся Гончара Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Дослідно - експериментальна робота

 

ЗАЯВКА

на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання» на базі Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 42» Дніпровської міської ради

 на 2017–2021 роки

 

Актуальність дослідження.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та системи засобів масової інформації у сучасному світі потребує цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого і безпечного користування ними. На взаємодію з різними медіа (телебачення, Інтернет, кіно, преса, радіо) припадає вагома частка вільного часу громадян, чим зумовлюється значний вплив медійних засобів на всі верстви населення, передусім на дітей і молодь. Медіа накладають потужний і суперечливий відбиток на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його стихійного соціального навчання та соціалізації.

Хоча питаннями інформаційно-психологічної безпеки останнім часом і приділяється певна увага в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, проте часто вони вирішуються на рівні забезпечення лише технічної складової медіаграмотності й переважно для учнів старших класів, тоді як світова система медіаосвіти відмовляється від цієї низько ефективної системи, використовує ідеї розвитку критичного мислення, громадської активності, естетично-розважальну, творчу та інші моделі, починаючи з учнів молодшого шкільного та навіть дошкільного віку. До складу медіаграмотності, необхідної сучасним дітям та молоді, крім технічних компонентів, обов’язково включають соціальні компетентності, стосунки кооперації, середовищні чинники та загальнокультурні фактори.

При врахуванні зазначеного вище виникає чітке усвідомлення необхідності реалізації у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів вітчизняної Концепції впровадження медіаосвіти, нова редакція якої затверджена 21 квітня 2016 року, що ґрунтується на розробленій в Інституті соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України вітчизняній моделі медіаосвіти, спрямованої на підготовку і проведення широкомасштабного поетапного експериментального і подальшого інтенсивного масового впровадження медіаосвіти в педагогічну практику на всіх рівнях, а також пріоритетне започаткування шкільної та позашкільної медіаосвіти, яка за припущенням фахівців стане головною інтеграційною ланкою формування цілісної системи медіаосвіти.

Постає нагальна потреба створення цілісної системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання, що охоплюватиме усі ланки загальноосвітньої школи з 1 по 11 класи та створення її неперервної вертикалі. Пріоритетними напрямами такої системи є розроблення психологічно обґрунтованих навчальних програм з медіаосвіти для учнів молодших та середніх класів загальноосвітніх шкіл, поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів, напрацювання низки факультативних медіаосвітніх програм для молодших школярів та підлітків, упровадження курсів медіаосвітнього спрямування, активізація роботи гуртків.

Окремі елементи пропонованої системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання апробовано в ряді загальноосвітніх навчальних закладів під час проведення дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського та обласного рівнів за темою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес» у Дніпропетровській області протягом 2011–2016 рр. Отримані результати експериментальної діяльності дають підстави порушити питання про дослідно-експериментальну перевірку результативності вітчизняної моделі як цілісної системи медіаосвіти, що сприятиме здійсненню медіавиховання, інтегрованої медіаосвіти та наскрізного викладання предметів медіаосвітнього спрямування у початковій, середній та старшій школі.

При цьому слід виходити з того, що медіаосвіта, як засвідчують масові опитування учнів, батьків та вчителів, проведені в навчальних закладах Дніпропетровської області, відповідає інтересам усіх учасників навчально-виховного процесу, гуманістичним цінностям і загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства, є важливою складовою модернізації освіти, яка сприятиме розбудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства.

Темою дослідно-експериментальної роботи визначено: «Створення системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання».

Мета дослідження: розробка системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання та її упровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Об’єктом дослідно-експериментальної роботи є навчально-виховний процес сучасної школи.

Предмет дослідження: система шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання.

Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи полягає у припущенні, що послідовне впровадження медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання дає змогу сформувати у молодших школярів, учнів середньої та старшої школи:

медіаінформаційну грамотність як комплекс умінь, знань, розуміння і відносин, які дають споживачам можливість: ефективно і безпечно користуватися медіа, усвідомлено обирати, розуміти характер контенту і послуг, приймати рішення та користуватися повним спектром можливостей, які пропонують нові комунікаційні технології та медіаінформаційні системи, а також можливість захистити себе від шкідливого або вразливого інформаційного матеріалу;

медіаімунітет як спроможність протистояти агресивному медіасередовищу і зберігати відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів у мережі Інтернет та інших системах медіа;

рефлексію і критичне мислення як психологічні механізми, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа, культури спілкування у віртуальних спільнотах та соціальних мережах;

здатність до медіатворчості для компетентного і здорового особистісного самовираження, реалізації життєвих завдань, розвитку патріотизму, української ідентичності, згуртованості, солідарності, покращення якості міжособової комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків у значущих для особистості реальних спільнотах;

спеціалізовані аспекти медіакультури: візуальну медіакультуру (сприймання кіно, телебачення), культуру комунікативної поведінки в Інтернеті, музичну медіакультуру, розвинені естетичні смаки щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіа-арту тощо.

Досягнення мети здійснюватиметься шляхом виконання таких завдань:

аналіз досвіду створення системи шкільної медіаосвіти у сучасній педагогічній практиці;

виявлення особливостей реалізації концептуальних засад системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання;

розроблення навчально-методичного та дидактико-інформаційного забезпечення медіавиховання, навчання предметів медіаосвітнього спрямування та інтегрованої медіаосвіти;

розробка та апробація навчальних програм з медіаосвіти для учнів початкової школи;

експериментальна перевірка ефективності системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання, що охоплює усі ланки загальноосвітньої школи: початкову, середню, старшу.

Теоретико-методологічною основою експериментальної роботи є положення Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», Концепції впровадження медіаосвіти в Україні; теоретичні праці педагогів, психологів, нормативні документи про необхідність гуманізації освітньої галузі, формування гармонійної та духовно, інтелектуально і фізично розвиненої особистості.

Науково-педагогічні принципи, на основі яких буде здійснюватися дослідно-експериментальна робота, узгоджуються із загальними педагогічними принципами, які віддзеркалюють сучасний рівень розвитку та напрями становлення освіти в Україні.

Основні принципи здійснення медіаосвіти:

особистісний підхід (медіаосвіта базується на актуальних медіапотребах споживачів інформації з урахуванням їхніх вікових, індивідуальних та соціально-психологічних особливостей, наявних медіауподобань і рівня сформованості медіакультури особистості та її найближчого соціального оточення);

перманентне оновлення змісту (зміст медіаосвіти постійно оновлюється відповідно до розвитку технологій, змін у системі засобів масової інформації мас-медіа, стану медіакультури суспільства та окремих його верств; використовуються актуальні інформаційні прецеденти, поточні новини, популярні в молодіжному середовищі комплексні медіафеномени; забезпечується баланс між актуальною сьогоденністю та історичними надбаннями);

орієнтація на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (медіаосвіта спирається на передові досягнення в галузі інформаційно-комунікаційних технологій, використовує їх для організації роботи медіапедагогів, формування спільних інформаційних ресурсів, полегшення комунікації та координації в середовищі взаємодії суб’єктів медіаосвітніх процесів);

пошанування національних традицій (медіаосвіта базується на культурних традиціях народу, враховує національну та етнолінгвістичну специфіку медіапотреб її суб’єктів, забезпечуючи паритетність їхньої взаємодії і конструктивність діалогу);

пріоритет морально-етичних цінностей (медіаосвіта спрямована на захист суспільної моралі і людської гідності, протистоїть жорстокості і різним формам насильства, сприяє утвердженню загальнолюдських цінностей, зокрема ціннісному ставленню особи до людей, суспільства, природи, мистецтва, праці і самої себе);

громадянська спрямованість (медіаосвіта сприяє розвитку в країні громадянського суспільства, спирається на потенціал громадських об’єднань і асоціацій, сприяє підвищенню політичної культури суспільства);

естетична наснаженість (медіаосвіта широко використовує кращі досягнення різних форм сучасного мистецтва та естетичного виховання засобами образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури, кіно, фольклорних практик, розвивається з урахуванням потенціалу існуючих у суспільстві загалом і на місцевому рівні інституцій та окремих проектів мистецького профілю);

продуктивна мотивація (формування продуктивної мотивації учасників медіаосвітнього процесу забезпечує поєднання акцентів на творчому сприйманні медіа і розвиткові здатності того, хто вчиться, створювати власну медіапродукцію, використовувати її на фестивалях, конкурсах, під час спілкування в соціальних мережах тощо).

Основний метод наукового дослідження – комплексний експеримент.

База дослідно-експериментальної роботи: Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 42» Дніпровської міської ради.

 

Достовірність результатів дослідно-експериментальної роботи буде забезпечуватися коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковим керівником та консультантами експерименту; якісною обробкою експериментальних даних; систематичним порівняльним аналізом різних показників медіаосвіченості учнів, з урахуванням їх вікових особливостей.

Вірогідність негативних наслідків експерименту може бути пов’язана з:

недостатнім матеріально-технічним забезпеченням навчально-виховного процесу (комп’ютери, інтерактивні дошки, тощо);

недостатньо розробленою науково-методичною базою курсів;

недосконалим забезпеченням психолого-педагогічного супроводу втілення курсів;

перевантаженням навчально-виховного процесу в зв’язку із опрацюванням великого обсягу додаткового матеріалу;

ймовірність погіршення стану здоров’я через надмірне використання комп’ютерів, користування Інтернетом.

 

Очікувані позитивні результати та форми їх подання:

Створення неперевної вертикалі шкільної медіаосвіти з 1 по11 класи.

Проекти.

Розробка моделей використання інтегрованої медіаосвіти у навчально-виховному процесі початкової, середньої, старшої школи.

Схеми-моделі, проекти.

Застосування медіаосвітніх технологій у позанавчальній діяльності.

Учнівські науково-дослідні роботи, творчі проекти.

Формування культури спілкування та співпраці в Інтернет-просторі.

Особисті веб-сторінки, веб-сайти, блоги.

Розвиток у дітей та шкільної молоді медіакультури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.

Розробка власних та аналіз існуючих медіапродуктів.

Розробка методичних рекомендацій щодо впровадження наскрізної медіаосвіти з метою формування медіакультури усіх учасників навчально-виховного процесу.

Методичні розробки.

 

Створення посібників з розробками уроків та заходів медіаосвітнього спрямування.

Методичні розробки.

 

Розробка рекомендацій батькам щодо розвитку сімейної медіаграмотності та медіакультури дітей та підлітків.

Матеріали, рекомендації.

 

Творче застосування знань, вмінь, навичок з курсів медіаосвітнього спрямування для саморозвитку, самореалізації особистості учня, вчителів.

Участь у медіапроектах, медіаконкурсах, конференціях тощо.

 

Формування психолого-педагогічної інформаційної компетентності щодо роботи з учнями різних вікових категорій  та батьків шляхом проведення циклу психолого-педагогічних семінарів, тренінгів, майстер-класів

Матеріали семінарів, тренінгів.

 

Створення освітнього веб-середовища закладу:

висвітлення досягнень експериментальної діяльності, обмін досвідом через мережу Інтернет;

створення віртуального методичного кабінету в локальній мережі навчального закладу з методичними рекомендаціями, дидактичними розробками, медіатекою з різних предметів;

створення банку електронних засобів навчання.

Веб-ресурси.

 

Складання анотованого каталогу посилань на існуючі освітні медіаресурси за освітніми галузями державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

Каталог.

 

Розробка дидактичного, методологічного, інформаційного, технологічного наповнення курсів за вибором медіаосвітнього спрямування для учнів початкової, середньої, старшої школи.

Навчально-методичні матеріали.

 

Поширення досвіду.

Матеріали конференцій, семінарів.

 

 

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у:

створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи шкільної наскрізної медіаосвіти, що відповідає викликам сучасного суспільства, завданням модернізації освіти в Україні та вимогам до створення нової української школи;

розробленні інноваційних технологій наскрізної медіаосвіти, які базуються на вітчизняній моделі;

визначенні умов і способів підготовки дитини та молоді до ефективної взаємодії із світом медіа;

участь у підготовці авторських програм, методичних рекомендацій, підручників і посібників, які складатимуть основу цілісної системи психолого-педагогічних технологій розвитку медіаосвіченості учнів.

Практичну значущість дослідно-експериментальної роботи становитимуть:

перевірка результативності та визначення умов ефективного застосування системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання в навчально-виховному процесі;

апробація навчальних програм, науково-методичного забезпечення та створення умов для впровадження наскрізної медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

Прогнозований результат дослідно-експериментальної роботи:

розвиток в учнів усіх вікових категорій особистісної медіакультури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем;

розроблення концепції розвитку шкільної системи медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання, стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків до використання медіаосвітніх ресурсів;

узагальнення та поширення досвіду роботи з упровадження медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

Організаційно-кадрове забезпечення науково-дослідної та експериментальної роботи:

Наукове керівництво здійснюватиме КВНЗ «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» в особі: доцента кафедри філософії освіти, кандидата культурології, доцента, Піщанської Вікторії Миколаївни.

Наукові консультанти:

Ватковська Марина Григорівна, проректор з науково-педагогічної роботи КВНЗ «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», кандидат філософських наук, доцент;

Найдьонова Любов Антонівна, заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, завідувач лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти, доктор психологічних наук.

Науковий координатор дослідно-експериментальної роботи: Рижій Катерина Геннадіївна, науковий співробітник науково-дослідного відділу інформаційних технологій та дистанційного навчання КВНЗ «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти».

Відповідальний керівник дослідно-експериментальної  роботи:

Гожа Людмила Валентинівна, директор

Термін проведення дослідно-експериментальної роботи: початок – 01.01.2017 р. 2011 р., закінчення – 31.12.2021 р.

 

Етапи експериментальної діяльності:

 

І. Підготовчий етап

(січень – серпень 2017 р.)

1.                Аналіз наукових, науково-практичних, педагогічних та психологічних літературних джерел із питань наскрізної медіаосвіти з метою побудови спільного для всіх учасників експерименту кластеру знань.

2.                Визначення стратегії підготовки педагогічних колективів і батьків до впровадження медіаосвітніх інновацій у початковій, середній та старшій школі.

3.                Розроблення критеріїв готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження медіаосвітніх інновацій.

4.                Участь в установчих науково-практичних семінарах, тренінгах, тематичних курсах для педагогічних працівників з метою їх ознайомлення з особливостями технології впровадження шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання та функцій курсів медіаосвітнього спрямування у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

5.                Формування складу творчої групи педагогічних працівників для участі в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи.

6.                Створення умов для підвищення рівня медіаосвіти вчителів та формування високого рівня їх мотиваційної та професійної готовності щодо медіанавчання та медіавиховання учнів усіх ланок загальноосвітньої школи.

 

ІІ. Концептуально-діагностичний етап

(вересень 2017 р. – серпень 2018 р.)

1.                Проведення анкетування вчителів та батьків, вивчення сімейної медіакультури з метою виявлення мотиваційної і технологічної готовності дорослих суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження наскрізної медіаосвіти.

2.                Проведення діагностики рівня медіакультури та ставлення учнів початкової, середньої та старшої школи до впровадження в навчально-виховному процесі медіаосвітніх інновацій.

3.                Розроблення програм семінарських і практичних занять для класних керівників, учителів-предметників із питань упровадження наскрізної медіаосвіти.

4.                Проведення засідань творчих робочих груп щодо технології впровадження наскрізної медіаосвіти та функцій курсів за вибором медіаосвітнього спрямування у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.

5.                Створення електронних ресурсів для інформаційно-комунікаційної підтримки експерименту з упровадження наскрізної медіаосвіти і поширення кращого педагогічного досвіду.

7.                Упровадження одного з елементів шкільної системи медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання – курсу за вибором «Я у медіапросторі» (перший рік навчання) для учнів початкових класів.

 

ІІІ. Формувальний етап

(вересень 2018 р. – серпень 2019 р.)

1.                Розроблення структури системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання.

2.                Підготовка зауважень та пропозицій щодо впровадження курсів за вибором медіаосвітнього спрямування для учнів початкової, середньої та старшої школи.

3.                Забезпечення розвитку медіакомпетентності молодших школярів, учнів середньої школи та старшокласників через вивчення курсів за вибором медіаосвітнього спрямування, сприяння створенню умов для інтеграції медійних практик дорослих і дітей, розвитку сімейної медіакультури.

4.                Розробка та апробація авторських навчальних програм інтегрованої медіаосвіти для учнів початкової та основної школи, медіаосвітніх факультативів та відповідних методичних рекомендацій для вчителів.

5.                Здійснення моніторингу розвитку медіакультури учнів, залучених до участі в дослідно-експериментальній роботі, та зіставлення його результатів з даними опитувань інших навчальних закладів Дніпропетровської області.

6.                Участь у проведенні науково-практичних конференцій, семінарів, педагогічних читань, круглих столів з питань розвитку медіаосвіти.

 

ІV. Узагальнюючий етап

(вересень 2019 р. – серпень 2020 р.)

1.                Здійснення підсумкового етапу діагностики рівнів медіакультури суб’єктів навчально-виховного процесу та їхньої готовності до конструктивної взаємодії.

2.                Аналіз отриманих результатів дослідно-експериментальної роботи з метою визначення змін, які відбулися порівняно зі станом на початок експерименту.

3.                Узагальнення результатів упровадження медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітнього навчального закладу.

4.                Розроблення висновків та рекомендацій за підсумками експерименту.

5.                Участь у проведенні науково-практичних конференцій, семінарів з проблем медіаосвіти.

 

V. Корегувальний етап

(вересень 2020 р. – грудень 2021 р.)

1.                Розроблення програми взаємодії загальноосвітнього навчального закладу і територіальних установ, інших закладів освіти, громадських організацій, спрямованої на розвиток системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання.

2.                Підготовка пропозицій щодо внесення змін у навчальні плани та зміст освіти, доцільних для масового впровадження системи шкільної медіаосвіти на основі принципів наскрізного навчання

3.                Участь у проведенні циклу масових заходів із метою популяризації результатів експерименту для сприяння масовому впровадженню медіаосвіти у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів.

4.                Поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи шляхом публікацій в освітянській  пресі, інших засобах масової інформації.

 

 

Директор

КЗО «СЗШ № 42» ДМР                                             Л.В.Гожа