КЗО "НВК №42" ДМР

   





ДНУ ім. Олеся Гончара Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Критичний аналіз медіатекстів

Комунальний заклад освіти

« Середня загальноосвітня школа № 42»

Дніпропетровської міської ради

 

 

 

 

Розробка уроку

 з курсу «Медіаосвіта»

 

Тема: Критичний аналіз медіатекстів.

 

 

 

 

 

Вчитель :

 Савченко А.В.

 

Дніпропетровськ

2016р

 

Урок з курсу «Основи медіаграмотності»

Тема:  Критичний аналіз медіатекстів.

Мета:  навчити учня знати компоненти аналізу медіатексту, основні види маніпуляцій зі сторони медіа, зміст понять і термінів теми уроку; уміти ставити запитання про різні аспекти медіатексту.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, проектор, конспекти уроку, схема для аналізу медіатексту, фотографії, онлайн-гра «Медіазнайко», Google Диск,

посилання : https://drive.google.com/folderview?id=0B_R6y05ywkwfMU1RVU1BVDdCTzg&usp=sharing.

План уроку

Критичний аналіз медіатекстів — основа медіаграмотності.

Хід уроку

Слайд № 1, 2.

Організаційний момент: повідомлення теми та мети уроку.

Актуалізація опорних знань:

Слайд № 3

1.     Що таке медіатекст?

2.     Які за формою можуть бути медіатексти?

3.     Як медіа-текст може вплинути на людину?

4.     Наведіть приклади впливу на вас медіатекстів.

5.     Як ми можемо себе захистити від небажаного впливу медіа?

Слайд № 4

«Медіа-текст» - це будь-яка медіа-продукція засобів масової комунікації – друкований текст у пресі, фотозображення, повідомлення по радіо, аудіо-візуальні зображення в кіно, на телебаченні або їх фрагменти, реклама, етикетка на пляшці, SMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо.

Мотивація навчальної діяльності

Слайд № 5

Наш світ змінюється дуже швидко. Постає необхідність самостійного опрацювання нової інформації та формування алгоритмів її застосування. Важливим стає здатність аналізувати інформацію з позиції логіки й індивідуально-психологічного підходу; перевіряти її надійність, достовірність, доцільність  для того, щоб застосовувати отримані результати до життєвих ситуацій, питань, проблем.

Давайте переглянемо видеоролик.  Слайд № 6

Вивчення нового матеріалу.

Слайд №  7

У цьому контексті учням слід пояснити терміни «факт» (реальна подія або результат діяльності) та «інтерпретація» (роз’яснення, тлумачення).

Запитання учням

Слайд № 8

Як ви розумієте вислів Фр. Ніцше: «Фактів нема — є тільки інтерпретація».

Слайд № 9

Учитель:

Основним для критичного аналізу медіатекстів стає уміння знаходити різ- ницю між загальновідомими фактами і такими, що потребують перевірки; визначати надійність джерела; допустимі та недопустимі твердження; різницю між головною та другорядною інформацією; ангажованість суджень; недоведені аргументи; логічну несумісність тощо.

Завдання учням

Слайд № 10

Роздивіться фотографію № 1  і дайте відповідь на запитання: «Чи довіряєте ви фотографії  і чому?», «Як можна підтвердити чи спростувати ваші висловлювання?».

Слайд № 11

Вчитель демонструє учням фотографію № 2 і просить дати відповіді, на запитання: «Про що свідчить ця фотографія і як вона пов’язана з попере днім фото?», «Чи вплинуло це фото на вашу думку?».

Слайд № 12

Учитель:

Таким чином, щоб проаналізувати джерело, нам потрібно знати критерії перевірки достовірності інформації (учні записують у Зошиті):

1)      Чи відомий автор, джерело інформації?

2)      Чи ви довіряєте джерелу, автору?

3)      Що говорять інші джерела, автори?

Медіа мають справу з інформацією, і саме контроль за інформаціей дає змогу маніпулювати масовою свідомістю, створювати у ній модель вигідної суб’єктові впливу дійсності. Маніпулятивні технології використовують із  метою таємного психологічного,  політичного, комерційного і навіть фізичного примусу. По суті, маніпуляція — це насильство, але ще небезпечніше, ніж звичайне, бо впливає на підсвідомість, викривляє наше сприйняття реальності, робить інструментом задоволення чужих потреб, нівелює нашу індівідуальність.

Слайд № 13, 14, 15

Виділяють  три  рівні  маніпулювання:

1)      посилення наявних у свідомості людей потрібних маніпуляторові  ідей, настанов, мотивів, цінностей, норм;

2)      часткові, малі зміни поглядів на ті чи інші події, процеси, факти, що також впливає на емоційне і практичне ставлення електорату до конкретного явища;

3)      докорінна, кардинальна зміна життєвих настанов шляхом поширення серед виборців сенсаційних, драматичних, надзвичайно важливих для них повідомлень.

Учитель наводить приклади маніпуляції і коментує кожен з них. Учні записують у зошиті.

Слайд № 16 - 18

За допомогою мас-медіа, інформацію можна:

1)      спотворити за допомогою неповного, одностороннього подання; так званий фрагментарний спосіб поширення інформації: масив інформації подрібнюють на менші масиви — коли інформація подається єдиним неопрацьованим потоком, це не дозволяє пересічному індивідові сформувати цілісну картину подій;

2)      відредагувати, додавши власні домисли і коментарі (значна частина спотворень у подання інформації спричиняється індивідуально-психологічними особливостями поширювачів інформації, особистими політичними симпатіями);

3)      інтерпретувати у вигідному світлі;

4)      просто приховати, разом з тим акцентуючи увагу на окремих сторонах події, замовчуючи інші, що створює додаткову можливість маніпулювати аудиторією;

5)      створити «інформаційний шум», тобто знизити сприйняття фактів за рахунок подання такої кількості новин, коли стає неможливим їхнє сортування;

6)      оперативно подати навіть неперевірену інформацію — певний маніпу- лятивний спосіб і відповідно до «закону випередження» (сформульованого ще 1925 року американським дослідником М. Лундтом), будь-яке перше повідомлення про подію справляє значно сильніший вплив на аудиторію, ніж подальші;

7)      сфабрикувати, видавши інспіровану інформацію за реальну — найпоширеніший метод маніпулювання громадською думкою.

Завдання учням

Вправа з онлайн-гри «Медіазнайко», тема 3 «Аналізуємо медіа». Гра 1 — учні з запропонованих блоків тексту створюють інформаційну замітку, пропаганду і однобічну інформацію. http://www.aup.com.ua/Game/index.html.

Учитель:

Слайд № 19 - 28

Загальна схема етапів дослідження медіатексту

1)      Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

2)      Що це за медіатекст? Аналізуємо медіатекст за видом медіапродукції. Назвіть формат, жанр, вид.

3)      Що хотіли передати автори медіатексту. Встановлюємо смисловий акцент медіатексту.

4)      Виявляємо застосовані медіатехнології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту. До якої аудиторії вони звертались?

5)      Хто заплатив/підтримав створення цього медіатексту. Встановлюємо аналогію з іншими медіатекстами.

6)      Оцініть медіатекст на основі аргументів.

7)      Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.

8)      Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту.

9)      Формулюємо власну позицію щодо подібної медіапродукції, інформації загалом.

Завдання учням

Слайд № 29

Використовуючи схему дослідження медіатексту, вчитель пропонує учням проаналізувати запропонований медіатекст.

 

Підбиття підсумків

Слайд № 30

1)      Як ви розумієте критичний аналіз медіатексту?

2)      Що таке маніпуляція медіа і з якою метою вона відбувається?

Домашнє завдання

Слайд № 31

Проаналізуйте друкований медіатекст (журнал, газету, часопис) за схемою. Схема надається учням.

СХЕМА АНАЛІЗУ ДРУКОВАНОГО МЕДІАТЕКСТУ

1.      Уважно розглядаємо, осмислюємо обкладинку видання.

2.      Визначаємо вид медіапродукції, формат, зміст (інформаційне, розважальне, політичне, хобі тощо).

3.      Чи була корисна, цікава, змістовна інформація в цьому виданні?

4.      Сформулюйте власну позицію (ця інформація саме для мене корисна/ некорисна, цікава/нецікава, шкідлива; особисто мені вона дає/не дає)

5.      На вашу думку, чим це видання приваблює читачів?