КЗО "НВК №42" ДМР

   





ДНУ ім. Олеся Гончара Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Схема аналізу медіатекстів

Комунальний заклад освіти « Середня загальноосвітня школа № 42»

Дніпропетровської міської ради

 

 

 

 

Розробка уроку

 з курсу «Медіакультура»

Тема: Схема аналізу медіа текстів.

Аналіз комерційної реклами.

 

 

 

 

 

Вчитель медіакультури:

 Лагутенко О. І.

 

Дніпропетровськ

2014р

 

Урок з курсу «Медіакультура»

Тема: Схема аналізу медіатекстів. Аналіз комерційної реклами.

Мета: сприяти тому, що учень

володітиме: навичками застосування  схеми аналізу медіатексту;

аналізуватиме:         форму і зміст медіа-тексту;

оцінюватиме:            форму і зміст будь-якого візуального медіатексту;

виховувати медіакультуру школярів.

Обладнання: комп’ютер, проектор, конспекти уроку, таблиці для аналізу.

І. Організаційний момент.Слайд № 1

ІІ. Актуалізація опорних знань:

Слайд № 2

1.     Що таке медіатекст?

2.     Які види медіатекстів ви знаєте?

3.     Які за формою можуть бути медіатексти?

4.     Як медіа-текст може вплинути на людину?

5.     Наведіть приклади впливу на вас медіатекстів.

6.     Як ми можемо себе захистити від небажаного впливу медіа?

«Медіа-текст» - це будь-яка медіа-продукція засобів масової комунікації – друкований текст у пресі, фотозображення, повідомлення по радіо, аудіо-візуальні зображення в кіно, на телебаченні або їх фрагменти, реклама, етикетка на пляшці, SMS-повідомлення, веб-сторінка, блог, віртуальні фотоальбоми тощо.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Слайд № 3

Кожний з учнів отримує друкований конспект уроку з визначенням означень.

1.     Медіа-тексти як медіа-продукція традиційно поділяються на інформаційні, комерційні, соціальні, пізнавальні розважальні, мистецькі.

Існує певна схема аналізу медіа-тексту:

 

Загальна схема етапів дослідження медіа текстуСлайд №4

 

1.  Уважно сприймаємо, інтерпретуємо та осмислюємо медіатекст.

Аналізуємо медіа-текст за видом медіа-продукції, форматом, жанром, змістом.Слайд № 5

2.  Встановлюємо смисловий акцент медіатексту. Слайд № 6

3.  Виявляємо застосовані медіа-технології (технічні, змістові) та мету їх застосування — спрямування медіатексту.Слайд № 7

4.  Встановлюємо аналогію з іншими медіа-текстами.Слайд № 8

5.  Узагальнюємо напрацьоване й робимо загальний висновок.Слайд №9

6.  Оцінюємо медіатекст на основі аргументів.Слайд № 10

7.  Формулюємо особисте ставлення до цього медіатексту. Слайд №11

8.  Формулюємо власну позицію щодо подібної медіа-інформації загалом. Слайд №12

Сучасну людину повсюди супроводжує реклама: рекламні повідомлення у пресі, рекламні сторінки у журналах, оголошення по радіо, рекламні відеоролики на телебаченні, друковані постери у міському транспорті, білборди, банери на вулицях міст тощо.Слайд №13

Реклама – це інформація(повідомлення) про товари, види послуг, політичних кандидатів тощо, покликана, як стимулювати  попит, так і створювати популярність когось або чогось.

2.     Як і медіа-тексти за формою реклама може бути:

·        текстовою (преса); Слайд № 14

·        аудіальною (радіо); Слайд № 15

·        аудіо-візуальною (ТБ); Слайд № 16

·        візуальною (у формі різноманітних зображень із елементами тексту).

Увізуальномуформаті реклама може бути

·        статичною (листівка, буклет, постер, білборд);Слайд № 17

·        динамічною (рекламний аудіовідеоролик).Слайд № 18

За змістом виокремлюють такі основні види реклами:

·        комерційну, Слайд №19

·        політичну,

·        соціальну,

·        інформаційну (анонси, то що)

Комерційна реклама – інформує про товари чи послуги, які продаються, спрямована на активізацію споживання товарів чи послуг.

Політична реклама  –   здійснює пропаганду певної політичної постаті або групи, партії; намагається вплинути на вибір електорату.

Соціальна реклама – будь-яка інформація, спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацією загальнолюдських цінностей.

Інформаційна реклама – надає інформацію про певну подію чи захід.

Сутність феномена реклами у сфері медіа полягає в тому, що все задіяне у засобах масової комунікації, потребує грошей, а реклама — дає гроші. Рекламодавці, зацікавлені у «просуванні» в маси своїх різноманітних і різноформатних «ідей», платять величезні гроші за час у ефірі, за розміщення, за розповсюдження.

Розглянемо один з найпоширених видів реклами — комерційну рекламу.Слайд № 20

Тепер давайте поміркуємо: якщо реклама приносить гроші, наприклад, телебаченню, тоді зрозуміло, чому її показують де треба й де не треба. А яка користь рекламодавцям викидати величезну купу грошей на рекламу, яку не всі й не завжди дивляться? Користь рекламодавців тісно пов'язана з очікуваним кінцевим результатом: заохотити, вплинути на аудиторію, щоб купили, придбали, скористалися, тобто — повернули гроші з надлишком. Але яким чином реклама досягає своєї мети?

Кожний з учнів отримує друкований конспект уроку з визначенням означень.

Жанри комерційної реклами   

1.     «Прямий продаж»  -     домінування текстового повідомлення щодо товару над його візуальною презентацією (ведучий ток-шоу, музичної, спортивної та ін. телепрограми робить рекламну паузу, рекламуючи товар). Слайд № 21

2.     «Звернення від фірми» - передбачає презентацію товару як звернення людини, якимось чином пов'язаної з фірмою-виробником. Слайд № 22

3.     «Рекомендації знаменитостей або фахівців»  - цей жанр вважається дуже влучним: згадаймо кінозірок, відомих моделей у якості «експертів», «зразків» для наслідування тощо. Слайд № 23

4.     «Інтерв'ю з покупцем» -       залучає до реклами не відомих людей, а навпаки, за принципом контрасту, «звичайних» людей, які умовно ототожнюються з потенційними споживачами. Слайд № 24

5.  «Демонстрація»   телебачення надає унікальну можливість показати, як діє той чи інший товар, як він функціонує. Є кілька видів демонстрації, які реалізуються окремо або у поєднанні: Слайд № 25

а)    «різноманіття застосування» — глядачів знайомлять із невідомими, а іноді й несподіваними аспектами товару;

б)    «продукт у дії» — показують, як товар функціонує: машинка шиє, пилосос прибирає, пральна машина пере тощо;

в)    «до» та «після» — демонстрація результату застосування товару: виведення плям, відбілювання речей;

г)    «екстрім» — товар випробується в екстремальних умовах: годинник кидають у воду, камінцем б'ють скло автомобіля;

ґ) «тест-змагання» — яке мило миє краще, від якого порошку одяг біліший тощо.

6. «Пряме порівняння товарів» -         говорять не про те, що вироби конкурентів гірші, а про те, що «наша» продукція краща. Слайд № 26

7. «Драматизація» -  або «фрагмент із життя» найпопулярніший вид телереклами: за 30 чи 60 секунд відбувається «життєва драма», сюжет якої здійснюється за схемою: задані обставини як виникнення проблеми, її розв'язання за допомогою рекламної продукції, щастя. Слайд №27

8. «Музична реклама» -     реклама у віршах, під музику.

Слайд № 28

9. «Анімація»     - цей жанр передбачає гіперболи, гумор, викликає невимушеність, користується популярністю. Слайд № 29

ІV. Закріплення нових знань і навичок.

Завдання №1

Кожному учню разом з роздрукованим конспектом додаються таблиці для аналізу реклами. Учням пропонується продивитися три різні реклами і проаналізувати за схемою.Слайди № 30, 31, 32, 33

Вид, формат

рекламного

медіа-тексту

Тема

Зміст, смисловий акцент

Задіяні медіатехнології

На що особисто я звернув увагу

1

 

 

2

 

 

3

 

 

 

 

 

 

Висновок, оцінка

 

 

Завдання № 2Слайд №34, 35

Завдяки якій рекламі ви придбали той чи інший товар чи послугу?

Завдання №3

Яку б комерційну рекламу ви заборонили і чому? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання №4

Що було б, якби не було реклами?

V. Домашнє завдання.

Учні розділяються на чотири групи і кожна отримує своє завдання.

Створити комерційну рекламу товарів або послуг:

А) текстову; б) аудіо;  в) візуальну; г) аудіо-візуальну.