Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.075. 2018р. №509 «Про затвердження Положення про психологічну службуу системі освіти України»

соціальний педагог навчального закладу:

- вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку вихованців, учнів і студентів, мікроколективу (класу чи групи), шкільного, студентського колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованість впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на вихованців, учнів і студентів;

- прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня, студента чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;

- дає рекомендації вихованцям, учням, студентам, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям, викладачам та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, вихованцям, учням, студентам, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;

- сприяє захисту прав вихованців, учнів і студентів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;

- бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяє попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів, студентів;

- надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді.

Працюючи з родиною, соціальний педагог виступає в трьох основних ролях:

- радник – інформує родину про важливість і можливість взаємодії батьків і дітей у родині; розповідає про розвиток дитини; дає педагогічні поради щодо виховання дітей;

- консультант – консультує з питань сімейного законодавства; міжособистісної взаємодії в родині; інформує про існуючі методи виховання, орієнтовані на конкретну родину; роз’яснює батькам способи створення умов, необхідних для нормального розвитку і виховання дитини в родині;

- захисник – захищає права дитини у випадку, коли доводиться зіштовхуватися з повною деградацією особистості батьків (алкоголізм, наркоманія, жорстоке ставлення до дітей).

УВАГА!!!

Закон України

«Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Поточна редакція – Прийняття від 07.12.2017 Стаття 6. Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству

1. Служби у справах дітей;

 2. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;

3. Органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;

4. Органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;

5. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6. Суди;

 7. Прокуратура;

8. Уповноважені органи з питань пробації.

Стаття 11. Повноваження органів управління освітою, навчальних закладів та установ системи освіти у сфері запобігання та протидії домашньому насильству 1. Проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству; 2. Повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень; 3. Проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчальновиховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей; 4. Організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми; 5. Взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 6. Звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення Міністерство соціальної політики України Міністерство внутрішніх справ України Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров’я України НАКАЗ 19.08.2014 № 564/836/945/577 Розділ ІІІ П. 4. Заклади освіти:

 1. Здійснюють приймання звернень та повідомлень про випадки поводження щодо дитини;

 2. Терміново (протягом однією доби) передають повідомлення у письмовій формі до служби у справах дітей, органів внутрішніх справ про випадок жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення;

3. У межах компетенції вживають заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дитиною чи загрозу його вчинення.

 4. У межах компетенції вживають заходів щодо виявлення і припинення фактів жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення в закладах освіти;

5. Організовують роботу психологічної служби системи освіти з дітьми, які постраждали від жорстокого поводження.

 6. Проводять роз’яснювальну роботу з батьками та іншими учасниками навчально-виховного процесу із запобігання, протидії негативним наслідкам жорстокого поводження з дітьми.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА

 Фахівцям важливо знати та надавати інформацію, куди і яким чином звертатися за допомогою у випадку проявів насильства:

1. До поліції за номером 102.

2. До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

3. До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.

4. До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

5. До психолога, соціального педагога, класного керівника тощо.

6. До близької людини.

7. На телефони «Гарячих ліній» БЕЗКОШТОВНІ «ГАРЯЧІ»

ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

1. Національна дитяча «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» Центру «ЛА СТРАДА-УКРАЇНА»: 0-800-500-333 (для дзвінків з мобільного)

2. Національна «ГАРЯЧА ЛІНІЯ» з питань запобігання насильству (консультації юриста, психолога, соціального педагога): 0-800-500-335 та 116-123 (безкоштовно з міських телефонів), 386 – для абонентів Київстар, Водафон 0-800-500-225 та 116-111

3. Омбудсмен з прав дитини в Україні Микола Миколайович Кулеба: (044) 255-64-50

4. Єдиний телефоний номер системи надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів.